Диклак ID – инструкция, показания, способ применения

Состав и форма выпуска

Диклак выпускается в таких формах: 

  • Таблетки пролонгированного действия реализуются в блистерах (по 10 табл. в каждом), помещенных в картонные пачки по 1, 2, 5 или 10 шт.
  • Раствор для внутримышечного введения реализуется в стеклянных ампулах (по 3 мл препарата), помещенных в картонные пачки по 5 шт.
  • Ректальные суппозитории реализуются в стрипах (по 5 супп. в каждом), помещенных в картонные пачки по 2, 6 и 10 шт.
  • 5% гель для наружного применения реализуется в алюминиевых тубах (по 50 и 100 г препарата), помещенных в картонные коробки по 1 шт.
Таблетки прологнированного действия 1 таб.
Диклофенак натрия 75 мг
  150 мг
Вспомогательные вещества: метилгидроксипропилцеллюлоза, лактозы моногидрат, кальция гидрофосфата дигидрат, железа оксид красный, целлюлоза микрокристаллическая, кукурузный крахмал, натрия крахмала гликолат, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный.
Раствор для в/м введения 1 мл 1 амп.
Диклофенак натрия 25 мг 75 мг
Вспомогательные вещества: натрия гидроксид, бензиловый спирт, пропиленгликоль, маннитол, N-ацетилцистеин, вода для инъекций.
Суппозитории ректальные 1 супп.
Диклофенак натрия 50 мг
  100 мг
Вспомогательные вещества: твердая жировая основа.

В состав геля входят:

  • диклофенак натрия (50 мг);
  • макрогола глицерилкокоат (макроголь-7-глицерилкокоат);
  • изопропанол (изопропиловый спирт);
  • масло ароматное;
  • гипромеллоза;
  • вода очищенная.

Диклофенак натрия — активный компонент, обладающий лекарственными свойствами. Содержание вещества и состав дополнительных химических соединения зависят от лекарственной формы. Вводится перорально, наружно, местно и внутримышечно.

Топическая форма
Топическая форма

В одной таблетированной форме содержится двадцать пять миллиграммов активного компонента. Предназначен для перорального использования (внутрь).

В одном грамме геля содержится десять или пятьдесят миллиграммов активного компонента. Дополнительные вещества: этиловый спирт, карбопол, вода, метилпарабен, триэтаноламин, масло лаванды.

Диклак ID - инструкция, показания, способ применения

В одной свече присутствует сто миллиграммов активного компонента. Также присутствуют твердые жиры, суппосир, ПЭГ 400.

В ста граммах топической формы лекарства присутствует один грамм активного компонента. Дополнительные химические соединения: ДМСО, пропиленгликоль, ПЭГ 400 и 1500.

В одном миллилитре жидкой лекарственной формы содержится один миллиграмм активного компонента. Дополнительные химические соединения: маннит, трометамол, вода, алкилдиметилбензиламмония хлорид, динатриевая соль этилендиаминтетрауксусной кислоты, соляная кислота, макрогола глицерилрицинолеат.

В одном миллилитре жидкой лекарственной формы содержится двадцать пять миллиграммов активного компонента. Дополнительные химические соединения: маннит, пропиленгликоль, фенилкарбинол, натриевый дисульфид, каустическая сода.

Показания к применению

  • Лихорадочный синдром.
  • Болевой синдром умеренной или слабой интенсивности: миалгия, невралгия, посттравматический болевой синдром, возникающий вместе с воспалением, люмбоишиалгия, приступы мигрени, головная боль, зубная боль, послеоперационная боль, проктит, аднексит, альгодисменорея.
  • Патологии опорно-двигательного аппарата (псориатический, ревматоидный артрит, анкилозирующий спондилоартрит, ювенильный хронический артрит, подагрический артрит, остеоартроз позвоночника и периферических суставов, в том числе с радикулярным синдромом, ревматические заболевания мягких тканей, бурсит, тендовагинит).
  • В составе комплексного лечения инфекционно-воспалительных заболеваний носа, горла, уха с выраженным болевым синдромом (отит, тонзиллит, фарингит).
  • кровотечения из органов ЖКТ;
  • нарушения гемостаза (включая гемофилию);
  • эрозивно-язвенные заболевания ЖКТ (в стадии обострения);
  • нарушения кроветворения;
  • «Аспириновая» астма;
  • детский и подростковый возраст до 18 лет (суппозитории 100 мг, таблетки, раствор для внутримышечного введения);
  • период беременности и грудного вскармливания (лактации);
  • повышенная индивидуальная чувствительность к компонентам препарата;
  • гиперчувствительность к прочим НПВС.

Дополнительно для суппозиториев:

  • геморрой, ректальные кровотечения, воспаление или травма прямой кишки;
  • детский возраст до 15 лет (суппозитории 50 мг).

Дополнительно для геля:

  • нарушение целостности кожных покровов;
  • детский возраст до 6 лет;
  • III триместр беременности;
  • повышенная индивидуальная чувствительность к ацетилсалициловой кислоте.

Следует применять с особой осторожностью при таких заболеваниях и состояниях:

  • бронхиальная астма;
  • отечный синдром;
  • анемии;
  • артериальная гипертензия;
  • застойная сердечная недостаточность, почечная или печеночная недостаточность;
  • печеночная порфирия (в стадии обострения);
  • сахарный диабет;
  • воспалительные заболевания кишечника;
  • алкоголизм;
  • эрозивно-язвенные поражения ЖКТ;
  • состояние после индуцируемой порфирии;
  • обширные оперативные вмешательства;
  • системные заболевания соединительной ткани;
  • дивертикулит;
  • I и II триместры беременности;
  • пожилой возраст.
  • Патологии костей, мышц и суставов воспалительного характера, сопровождающиеся болезненностью, отечностью тканей и нарушением двигательной активности. Это спондилоартрит, ревматоидный артрит, бурсит и другие болезни.
  • Болезненность с различными происхождением и локализацией, включая воспаление нервных тканей, боли в мышцах, неприятные ощущения после травм, цефалгию и зубную боль.
  • Воспалительные процессы в мягких тканях.
  • Применение для подготовки к лечению или после операции.
  • Подготовка к хирургическому лечению катаракты (капли.)
  • Воспаление после операции (капли.)
  • Снижение риска формирования отечности сетчатки после хирургического лечения (капли.)
  • Воспаление конъюнктивы или роговицы, не связанное с инфекцией (капли.)

Диклак ID - инструкция, показания, способ применения

Есть ограничения к применению, связанные с возможным негативным воздействием активного компонента на разные ткани и органы. Нужно проконсультироваться у врача для исключения рисков.

Основные противопоказания:

  • Эрозия или изъязвление в области пищеварительного тракта.
  • Вынашивание ребенка.
  • Кровоизлияние в области пищеварительного тракта.
  • Повышенная чувствительность к компонентам лекарственной формы или другим НПВС.
  • Грудное вскармливание.
  • Расстройство кроветворной функции.
  • «Аспириновая» астма.
  • Возраст до шести лет.
  • Герпетический кератит.

Диклофенак в таблетках противопоказан при:

  • непереносимости компонентов;
  • язве желудка, кишечника, особенно в стадии обострения язвенной болезни, при кровотечении, прободении;
  • риске кровопотери после операции, при снижении свертывания или заболеваниях крови;
  • перенесенном инсульте, внутричерепном кровоизлиянии;
  • поражении кишечника – воспаление, неспецифический язвенный колит;
  • тяжелых заболеваниях почек и печени;
  • беременности в 3 триместре;
  • возрасте ребенка до 6 лет;
  • патологии сосудов сердца, головного мозга, конечностей;
  • проведенной операции на коронарных артериях (аортокоронарное шунтирование);
  • бронхиальной астме в сочетании с аллергическим насморком, полипозом носа и крапивницей («аспириновая» астма).

Осторожность (обследование и врачебный контроль, дозы не выше 100 мг) нужна при:

  • анемии;
  • повышенном давлении крови;
  • отеках на фоне сердечной недостаточности или болезней почек;
  • сахарном диабете;
  • перенесенной обширной операции;
  • пожилом возрасте пациента;
  • болезнях печени;
  • аутоиммунной патологии (например, системная красная волчанка).

Побочные действия

Наиболее частые побочные действия:

  • головокружении, головная боль;
  • тошнота, рвота;
  • понос;
  • вздутие живота, метеоризм;
  • снижение аппетита;
  • высыпания на коже, зуд;
  • повышение активности печеночных ферментов.

Редкими осложнениями бывают:

  • тяжелые аллергические реакции;
  • снижение клеток крови;
  • бессонница или сонливость, раздражительность;
  • повышение артериального давления;
  • гепатит, желтуха.

Чем вреден

Прием Диклофенака вреден при наличии сопутствующих заболеваний, поэтому при самолечении есть риск ухудшения течения:

  • язвенной болезни – прободение, кровотечение (в том числе и безболевые варианты);
  • бронхиальной астмы – частые и тяжелые приступы;
  • сосудистых заболеваниях – инсульт, инфаркт;
  • патологий печени и почек – нарушение их работы.

Передозировка

Симптомы передозировки:

  • головная боль;
  • тошнота, рвотные позывы;
  • кровотечение – рвота, понос с кровью;
  • боли в животе;
  • возбуждение;
  • дезориентация;
  • звон в ушах;
  • обморочное состояние;
  • судорожные подергивания мышц.

В тяжелых случаях наступает кома, острая недостаточность функции почек и печени. Если таблетки были приняты ошибочно в высокой дозе, то в первый час показано промывание желудка и прием активированного угля. При резком ухудшении состояния нужна госпитализация и капельницы, введение противосудорожных средств.

Фармакологічні властивості

Диклофенак – нестероїдна сполука з вираженими протиревматичними, жарознижувальними, аналгетичними та протизапальними властивостями. Механізм дії зумовлений пригніченням біосинтезу простагландинів, кінінів та інших медіаторів запалення і болю, зменшенням проникності капілярів, стабілізуючим впливом на лізосомальні мембрани. Пригнічує агрегацію тромбоцитів, індуковану аденозиндифосфатом і колагеном.

натрію диклофенак у концентраціях, еквівалентних тим, які досягаються при лікуванні пацієнтів, не пригнічує біосинтез протеогліканів хрящової тканини.

При ревматичних захворюваннях протизапальна та аналгетична дія диклофенаку призводить до значного зменшення вираженості болю (як у спокої, так і при русі), вранішньої скутості, припухлості суглобів і тим самим – до поліпшення функціонального стану пацієнта.

При наявності запалення, спричиненого травмою або хірургічним втручанням, Диклак® ID швидко усуває як спонтанний біль, так і біль при русі, а також зменшує запальну набряклість тканин і набряк у ділянці хірургічної рани. При одночасному застосуванні з опіоїдами для усунення післяопераційного болю Диклак® ID істотно зменшує потребу в опіоїдах.

У клінічних дослідженнях було встановлено, що Диклак® ID проявляє також сильну аналгетичну дію при помірно і сильно виражених больових відчуттях неревматичного походження.

Фармакокінетика.

Таблетки Диклак® ID – двошарові таблетки з комбінацією швидкого (1/6 від загальної кількості) та поступового вивільнення (5/6 від загальної кількості) натрію диклофенаку. Таке поєднання ефектів в одній таблетці дозволяє забезпечити як швидкий початок дії, так і довготривалу циркуляцію активної речовини у системному кровотоці та терапевтичний ефект протягом доби.

Після перорального застосування препарату диклофенак повністю абсорбується і, залежно від тривалості проходження крізь шлунок, максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1–16 годин, у середньому через 2–3 години. Кількість абсорбованої активної речовини лінійно залежить від дози препарату.

Близько половини диклофенаку метаболізується під час першого проходження через печінку. Тільки 35–70 % абсорбованої активної речовини досягає післяпечінкової циркуляції у незміненому вигляді. Приблизно 30 % активної речовини метаболізується і виводиться з калом. Приблизно 70 % видаляється нирками у вигляді фармакологічно неактивних метаболітів.

Предлагаем ознакомиться  Как повысить пониженное либидо у мужчин

Передозировка

Таблетки

Применяют перорально, не разжевывая, запивая достаточным количеством воды (во время или после приема пищи). Вначале больному назначают по 75 мг препарата (1 табл.) 1-2 раза в день или по 150 мг (1 табл.) 1 раз в день. Максимальная дневная доза составляет 150 мг.

Препарат необходимо вводить внутримышечно глубоко. Рекомендуемая разовая доза составляет 75 мг (1 ампула). В случае необходимости возможна повторная инъекция, но не ранее, чем спустя 12 часов. Продолжительность применения – не дольше 2 дней. Если терапевтический эффект не был достигнут, лечение продлевают используя ректальные суппозитории или таблетки.

Перед использованием суппозитория необходимо освободить кишечник.

  • Суппозитории 100 мг: взрослым пациентам назначают по 1 суппозиторию 1 раз в день.
  • Суппозитории 50 мг: подросткам в возрасте 15 лет и взрослым назначают по 1 суппозиторию 2-3 раза в день.

Максимальная дневная доза препарата 150 мг. При ректальном использовании совместно с Диклофенаком для перорального применения более рационально назначать суппозитории по 50-100 мг однократно на ночь (в данном случае исключается вечерний прием пероральных форм Диклофенака).

Длительность применения препарата – не более 7 дней.

Предназначен для наружного применения. Детям старше 6 лет и взрослым гель наносят на кожу и аккуратно втирают. Частота использования – 2-3 раза в день. Требуемое количество лекарственного средства рассчитывается исходя из размера области поражения. Рекомендуемая разовая доза препарата составляет до 2 г (около 4 см).

Симптомы передозировки Диклак:

  • головная боль, головокружение, рвота;
  • помутнение сознания;
  • одышка;
  • у детей – тошнота, миоклонические судороги, кровотечения, абдоминальная боль, функциональные нарушения почек и печени.

При наружном применении крайне низкая системная абсорбция действующего вещества делает передозировку практически невозможной.

Протипоказання

Полегшення болю та зменшення запалення різного ступеня при різних станах, включаючи:

  • патологію суглобів: ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартрит, гострі напади подагри;
  • гострі м’язово-скелетні захворювання, такі як періартрит (наприклад, плечолопатковий періартрит), тендиніт, тендовагініт, бурсит;
  • інші патологічні стани, спричинені травмами, у тому числі переломи, біль у попереку, розтягнення, вивихи, ортопедичні, стоматологічні та інші незначні оперативні втручання.
  • Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату.
  • Гостра виразка шлунка або кишечнику; шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, гастроінтенстинальна кровотеча або перфорація в анамнезі після застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), гостра або рецидивуюча виразка шлунка або кишечнику в анамнезі (два або більше окремих епізодів встановленої виразки або кровотечі в анамнезі).
  • Диклофенак, як і інші НПЗП, протипоказаний пацієнтам, у яких у відповідь на застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗП виникають ангіоневротичний набряк, поліпи носа, напади бронхіальної астми, кропив’янка, гострий риніт та інші алергічні симптоми.
  • Порушення гемопоезу невідомого походження.
  • Цереброваскулярна кровотеча або кровотеча іншого типу.
  • Запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт).
  • Печінкова недостатність.
  • Ниркова недостатність.
  • Застійна серцева недостатність (NYHA II-IV).
  • Ішемічна хвороба серця у пацієнтів, які мають стенокардію, перенесений інфаркт міокарда.
  • Захворювання периферичних артерій.
  • Цереброваскулярні захворювання у пацієнтів, які перенесли інсульт або мають епізоди транзиторних ішемічних атак.
  • Лікування періопераційного болю при аорто-коронарному шунтуванні (або використання апарату штучного кровообігу).
  • Лікування післяопераційного болю після операції коронарного шунтування (або застосування апарату штучного кровообігу).

Побочные явления

Нежелательные реакции обусловлены специфическим действием активного компонента на разные ткани и органы. Выраженность негативных последствий приема зависит от используемых дозировок, лекарственной формы, длительности терапии и индивидуальных особенностей пациента.

  • Пищеварительная система: позывы к рвоте, неприятные ощущения в абдоминальной области, жидкий стул, диспепсические явления, воспаление языка, воспаление слизистой рта, увеличение уровня аминотрансфераз, повышенное газообразование в кишечнике, воспаление толстой кишки, задержка стула, воспаление поджелудочной железы, поражение тканей пищевода, изъязвление желудка и кишки, желудочно-кишечное кровоизлияние, воспаление слизистой желудка, отсутствие аппетита, истощение, мелена, следы крови в рвотных массах, следы крови в стуле, воспаление печеночной ткани, сужение кишечника (стриктуры), нарушение функций печеночной ткани, некроз печеночной ткани.
  • Нервная система: цефалгия, расстройство чувствительности, головокружение, кошмары, нарушение психики, асептическое воспаление оболочек мозга, нарушение памяти, непроизвольные мышечные сокращения, тревожность, нарушение кровообращения в мозге, сонливость, нарушение сна, нарушение ориентации в пространстве, снижение настроения.
  • Сердце и сосуды: ощущение биения сердца, инфаркт миокарда, болезненность в области груди, увеличение кровяного давления, нарушение работы сердца, воспаление стенок вен, формирование тромбов.
  • Кожный покров: высыпания, буллезное поражение, синдром Стивенса-Джонсона, алопеция, повышенная чувствительность к ультрафиолету, синдром Лайелла, дерматиты, ревматическая пурпура, зудение, эритемные реакции и другие аллергические осложнения.
  • Иммунитет: повышенная чувствительность к компонентам, отек Квинке, понижение кровяного давления, шоковое состояние, анафилактические проявления и другие формы аллергии.
  • Органы чувств: снижение остроты зрения, двойное зрение, нарушение слуха, расстройство вкуса, вертиго.
  • Органы выделения и репродукции: острое нарушение работы печеночной ткани, следы крови в моче, разрушение сосочков почек, нефротический синдром, повышенный уровень протеинов в моче, воспаление интерстициальной ткани почек.
  • Кроветворная система: снижение тромбоцитов, лейкоцитов, резкое снижение гранулоцитов и моноцитов, гемолитическая анемия, гипопластическая анемия.
  • Другие: астма, отечность тканей, нарушение дыхание, воспаление легочной ткани.
  • Иммунитет: отек Квинке, обширная площадь кожных высыпаний, другие аллергические проявления.
  • Инфекции: высыпания с формированием пустул.
  • Дыхательная система: нарушение дыхания, спазмирование бронхов.
  • Кожный покров: повышенная чувствительность к ультрафиолету, эритемные реакции, высыпания, крапивница, дерматиты.
Раствор
Раствор
  • Местные проявления: болезненность, снижение остроты зрения, мутность роговицы, воспаление радужной оболочки.
  • Иммунитет: зудение и покраснение глаз, отечность лица, повышение температуры тела, повышенная чувствительность к ультрафиолету, эритематозные проявления и другие формы аллергии.
  • Пищеварительная система: позывы к рвоте.

Применение Диклак может вызвать следующие побочные действия:

  • Центральная нервная система: с частотой более 1% – головокружение, головная боль; с частотой менее1% – сонливость, нарушение сна, кошмарные сновидения, раздражительность, депрессия, асептический менингит (чаще у пациентов с СКВ и прочими системными болезнями соединительной ткани), дезориентация, слабость, судороги, ощущение страха.
  • Сердечно-сосудистая система: с частотой менее 1% – застойная сердечная недостаточность, повышение АД, боль в грудной клетке, экстрасистолия.
  • Пищеварительная система: более 1% – ощущение вздутия живота, приступы тошноты, запор, диарея, метеоризм, абдоминальные боли, повышение активности печеночных трансаминаз, желудочно-кишечное кровотечение, пептическая язва с риском осложнений (перфорация, кровотечение); с частотой менее 1% – рвота, мелена, желтуха, поражение пищевода, появление крови в кале, афтозный стоматит, гепатит (возможно фульминантное течение), сухость слизистых оболочек и рта, цирроз, некроз печени, изменение аппетита, гепаторенальный синдром, колит, холецистопанкреатит, панкреатит.
  • Мочевыделительная система: более 1 % – задержка жидкости; с частотой менее 1% – протеинурия, гематурия, олигурия, нефротический синдром, папиллярный некроз, интерстициальный нефрит, азотемия, острая почечная недостаточность.
  • Дыхательная система: с частотой менее 1% – пневмонит, отек гортани, кашель, бронхоспазм.
  • Система кроветворения: менее 1% – лейкопения, эозинофилия, тромбоцитопения, анемия (в том числе апластическая и гемолитическая), тромбоцитопеническая пурпура, агранулоцитоз.
  • Органы чувств: более 1% – шум в ушах; менее 1% – диплопия, нечеткость зрения, снижение слуха (обратимое или необратимое), нарушение вкуса, скотома.
  • Аллергические проявления: менее 1% – анафилактический шок (как правило, развивается стремительно), анафилактоидные реакции, отек языка и губ, многоформная экссудативная эритема (включая синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), аллергический васкулит.
  • Дерматологические реакции: более 1 % – кожные высыпания, кожный зуд; менее 1% – мелкоточечные кровоизлияния, экзема, крапивница, алопеция, фотосенсибилизация, токсический дерматит.
  • Другое: менее 1% – ухудшение течения инфекционных заболеваний (развитие некротизирующего фасциита).

Дополнительно для раствора: при внутримышечном введении возможно жжение, некроз жировой ткани, асептический некроз, инфильтрат.

Как избавиться от грибка ногтей

Дополнительно для ректальных суппозиториев:

  • раздражение слизистой прямой кишки;
  • боли при дефекации;
  • слизистые выделения с примесью крови;
  • ректальное кровотечение.
  • контактный дерматит (отечность, зуд, покраснение обрабатываемого участка кожи, везикулы, папулы, шелушение);
  • генерализованная кожная сыпь;
  • аллергические проявления (бронхоспастические реакции, ангионевротический отек).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Нижчезазначені взаємодії спостерігалися при застосуванні таблеток диклофенаку, вкритих гастрорезистентною оболонкою та/або інших лікарських форм диклофенаку.

Літій. При одночасному застосуванні диклофенак може підвищувати концентрацію літію у плазмі крові. Рекомендується перевіряти рівні літію у плазмі крові.

Дигоксин. Концентрація дигоксину у плазмі крові може підвищуватися при одночасному застосуванні з диклофенаком. Рекомендується перевіряти рівні дигоксину у плазмі крові.

Діуретики та антигіпертензивні препарати. Як і при застосуванні інших НПЗП, одночасне застосування Диклаку® ID може ослаблювати антигіпертензивну дію діуретиків або антигіпертензивних препаратів (наприклад, бета-блокаторів, інгібіторів ангіотензин-перетворювального ферменту (АПФ) шляхом пригнічення синтезу вазодилататорних простагландинів.

Устраняет воспаление в суставе

Тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю; пацієнтам, особливо літнього віку, слід регулярно контролювати артеріальний тиск. Пацієнти повинні отримувати належну гідратацію, а також слід перевіряти функцію нирок на початку комбінованої терапії, а надалі – регулярно, зокрема через підвищений ризик нефротоксичності при застосуванні діуретиків та інгібіторів АПФ.

Предлагаем ознакомиться  Как помогает пищевая сода для потенции

Антикоагулянти та антитромботичні засоби. Рекомендовано призначати з обережністю, оскільки одночасне застосування може підвищувати ризик виникнення кровотечі.

Рекомендується ретельний нагляд за пацієнтами, які одночасно застосовують диклофенак і антикоагулянти і, у разі необхідності, корекція дозування антикоагулянтів. Як і інші НПЗП, диклофенак у високих дозах може оборотно пригнічувати агрегацію тромбоцитів.

Інші НПЗП, у тому числі селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) і кортикостероїди. Одночасне застосування диклофенаку та інших системних НПЗП або кортикостероїдів може підвищити ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі або виразки. Слід уникати одночасного застосування двох або більше НПЗП. Одночасне застосування диклофенаку та кортикостероїдів може підвищити частоту побічних реакцій.

Протидіабетичні засоби. Отримано окремі повідомлення як про гіпоглікемічні, так і гіперглікемічні реакції після застосування диклофенаку, що потребує коригування дози протидіабетичних засобів. З цієї причини рекомендується контролювати рівні глюкози у крові як застережний захід протягом комбінованої терапії.

Пробенецид. Лікарські засоби, що містять пробенецид, можуть спричиняти затримку виведення диклофенаку.

Метотрексат. Диклофенак може пригнічувати тубулярний нирковий кліренс метотрексату, що підвищує рівень метотрексату. Слід з обережністю застосовувати НПЗП, включаючи диклофенак, при призначенні менш ніж за 24 години перед лікуванням метотрексатом, оскільки рівні метотрексату у плазмі крові і його токсичність можуть зростати.

Спостерігалися випадки серйозної токсичності, коли метотрексат і НПЗП, включаючи диклофенак, застосовували з інтервалом менш ніж 24 години. Ця взаємодія опосередковується накопиченням метотрексату у результаті порушення ниркової екскреції у присутності НПЗП.

Циклоспорин. Диклофенак, як і інші НПЗП, може посилювати нефротоксичність циклоспорину через вплив на ниркові простагландини. У зв’язку з цим препарат слід застосовувати у дозах нижчих, ніж для пацієнтів, які не отримують циклоспорин.

болит живот после приема Диклофенака

Такролімус. Можливе підвищення ризику нефротоксичності, якщо НПЗП призначати одночасно з такролімусом.

Антибіотики хінолонового ряду. Через взаємодію антибіотиків хінолонового ряду та НПЗП можлива поява судом. Це може спостерігатися як у пацієнтів з епілепсією або судомами в анамнезі, так і без такого анамнезу. У зв’язку з цим слід з обережністю застосовувати антибіотики хінолонового ряду пацієнтам, які вже отримують НПЗП.

Фенітоїн. При одночасному застосуванні фенітоїну та диклофенаку слід контролювати концентрацію фенітоїну у плазмі крові, враховуючи очікуване збільшення експозиції фенітоїну.

Колестипол і холестирамін. Дані препарати можуть спричиняти затримку або зменшення абсорбції диклофенаку. Зважаючи на це, рекомендується застосовувати диклофенак принаймні за 1 годину до або через 4–6 годин після введення колестиполу/холестираміну.

Серцеві глікозиди. Одночасне застосування серцевих глікозидів і НПЗП пацієнтам може сприяти посиленню серцевої недостатності, зниженню швидкості клубочкової фільтрації і підвищенню концентрації глікозиду у плазмі крові.

Міфепристон. НПЗП не слід застосовувати протягом 8–12 днів після прийому міфепристону, оскільки НПЗП можуть зменшити ефект міфепристону.

Как бороться с изжогой?

Потужні CYP2C9 інгібітори. Рекомендується з обережністю призначати диклофенак одночасно з потужними інгібіторами CYP2C9 (наприклад, сульфінпіразоном і вориконазолом), що може призвести до значного збільшення максимальної концентрації у плазмі крові та експозиції диклофенаку за рахунок пригнічення його метаболізму.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Супутнє застосування НПЗП та СІЗЗС може збільшувати ризик шлунково-кишкових кровотеч.

Засоби, застосування яких може спричинити виникнення гіперкаліємії. Супутнє лікування калійзберігаючими діуретиками, циклоспорином, такролімусом або триметопримом може спричиняти збільшення рівня сивороткового калію, який слід контролювати.

Аналоги

Существуют другие медикаменты на основе этого химического соединения. Нужно обратить внимание на дозировку, дополнительные компоненты и правила применения.

Аналог
Аналог

Аналоги по коду АТХ: Артрекс, Вольтарен, Дикловит, Диклофенак, Ортофен.

Не принимайте решение о замене препарата самостоятельно, проконсультируйтесь с врачом.

Спосіб застосування та дози

Для зменшення ризику виникнення побічних реакцій лікування слід розпочинати з найменшої ефективної дози, яку слід приймати протягом найкоротшого терміну для контролю симптомів.

Загальні. Слід уникати одночасного застосування диклофенаку та інших системних НПЗП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, через відсутність будь яких доказів синергічного ефекту та у зв’язку з потенційними адитивними побічними ефектами.

10 продуктов, которые мешают похудеть

Слід з обережністю призначати лікування пацієнтам понад 65 років відповідно до рекомендацій для даної групи пацієнтів. Зокрема рекомендується застосування мінімальної ефективної дози в ослаблених пацієнтів літнього віку або пацієнтів з низькою масою тіла.

Застосування лікарських форм для перорального прийому, що містять диклофенак швидкого вивільнення, може підвищувати шлункову непереносимість препарату.

При застосуванні диклофенаку, як і інших НПЗП, рідко можуть розвиватися алергічні реакції, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції, які можуть виникати навіть якщо препарат застосовується вперше.

Як і інші НПЗП, диклофенак може маскувати ознаки і симптоми інфекції.

При тривалому використанні аналгетиків можуть виникати головні болі. Їх не можна лікувати підвищеними дозами диклофенаку.

Вживання алкоголю під час прийому НПЗП, включаючи диклофенак, може посилити побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) або центральної нервової системи (ЦНС).

Оскільки Диклак® ID містить лактозу, його не рекомендується призначати пацієнтам зі спадковими станами, що супроводжуються непереносимістю галактози, мальабсорбцією глюкози-галактози та недостатністю лактази.

Слід періодично переглядати потреби пацієнта у застосуванні диклофенаку для полегшення симптомів та відповідь на терапію. З обережністю застосовувати пацієнтам віком від 65 років.

Вплив на шлунково-кишковий тракт. При застосуванні НПЗП, включаючи диклофенак, відзначалися шлунково-кишкова кровотеча (гематемезис, мелена), виразка або перфорація, що можуть мати летальні наслідки. Вони можуть виникати у будь-який період часу впродовж лікування, з або без симптомів-передвісників та серйозних шлунково-кишкових захворювань в анамнезі.

Ретельний медичний нагляд і особлива обережність потрібні при призначенні диклофенаку пацієнтам із симптомами, що вказують на порушення з боку ШКТ або з підозрюваною виразкою, кровотечею, перфорацією шлунка або кишечнику в анамнезі. Ризик виникнення цих явищ збільшується з підвищенням дози НПЗП, а також у пацієнтів з виразкою в анамнезі, зокрема ускладненою кровотечею або перфорацією.

У пацієнтів літнього віку спостерігається підвищена частота побічних реакцій на НПЗП, особливо шлунково-кишкова кровотеча та перфорація, що можуть мати летальні наслідки.

Для зниження ризику виникнення побічних явищ з боку ШКТ лікування слід розпочинати з найнижчої ефективної дози та додержуватись її.

Слід розглянути можливість комбінованої терапії із застосуванням захисних засобів (наприклад, мізопростолу або інгібіторів протонної помпи) у таких пацієнтів, а також у пацієнтів, які потребують супутнього застосування низьких доз ацетилсаліцилової кислоти/аспірину або інших лікарських засобів, що можуть підвищувати ризик побічних реакцій з боку ШКТ.

Слід дотримуватися обережності при супутньому лікуванні препаратами, що можуть підвищувати ризик появи виразки або кровотечі, такими як системні кортикостероїди, антикоагулянти (наприклад, варфарин), СІЗЗС, антиагрегантні препарати (наприклад, ацетилсаліцилова кислота).

Вплив на печінку. Ретельний медичний нагляд потрібен у випадку, якщо препарат необхідно призначати пацієнтам із порушенням функції печінки, оскільки їх стан може загостритися.

При застосуванні НПЗП, включаючи диклофенак, рівень одного або більше печінкових ферментів може підвищуватися. Під час тривалого лікування диклофенаком у якості запобіжного заходу показаний регулярний контроль функції печінки.

Якщо зміна показників функції печінки зберігається або погіршується, з’являються клінічні ознаки або симптоми захворювання печінки або спостерігаються інші прояви (еозинофілія, висипи), застосування препарату слід припинити.

Під час прийому диклофенаку можливий розвиток гепатиту без продромальних симптомів.

Диклак® ID слід призначати тільки після ретельної оцінки співвідношення ризику та користі у випадку вродженого порушення метаболізму порфірину, оскільки може викликати загострення.

Вплив на нирки. Оскільки під час застосування НПЗП спостерігалася затримка рідини та набряки, особливої обережності слід дотримуватися пацієнтам із порушенням функції серця або нирок, артеріальною гіпертензією в анамнезі, пацієнтам літнього віку, пацієнтам, які отримують супутнє лікування діуретиками або препаратами, що можуть суттєво впливати на ниркову функцію, а також пацієнтам із суттєвим зниженням об’єму позаклітинної рідини з будь-якої причини (наприклад, до або після хірургічного втручання).

Загалом, звичне використання аналгетиків, особливо у комбінації з декількома знеболювальними препаратами, може призвести до тривалого ушкодження нирок з ризиком розвитку ниркової недостатності (аналгетична нефропатія). 

Вплив на шкіру. Повідомлялося про серйозні реакції з боку шкіри (деякі з них мали летальний наслідок), у тому числі ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, які спостерігалися дуже рідко під час застосування диклофенаку. Найвищий ризик виникнення цих реакцій існує на початку терапії, а їх розвиток відзначається у більшості випадків протягом першого місяця лікування.

Системний червоний вовчак та змішані захворювання сполучної тканини. У пацієнтів із системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини (колагенози) можливий підвищений ризик асептичного менінгіту.

Кардіоваскулярні та цереброваскулярні прояви. Існує підвищений ризик тромботичних серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень (включаючи інфаркт міокарда та інсульт) у зв’язку з прийомом НПЗП, у тому числі диклофенаку, особливо при довготривалому лікуванні високими дозами.

Предлагаем ознакомиться  Влияют ли препараты Конкор и Бисопролол на мужскую потенцию. Как Конкор влияет на потенцию у мужчин, влияет ли Конкор на мужскую потенцию

Таким пацієнтам а також хворим зі значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ (наприклад, гіпертонія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) призначати диклофенак можна лише після ретельної клінічної оцінки у добових дозах ≤ 100 мг, якщо лікування триває більше 4 тижнів.

Оскільки кардіоваскулярні ризики диклофенаку можуть зростати зі збільшенням дози та тривалості лікування, його необхідно застосовувати якомога коротший період та у найнижчій ефективній дозі. Дозу препарату слід періодично переглядати, особливо якщо лікування триває більше 4 тижнів.

Лікування диклофенаком зазвичай не рекомендується пацієнтам зі встановленими серцево- судинними захворюваннями (застійна серцева недостатність NYHA II-IV, ішемічна хвороба серця, захворювання периферичних артерій) або з неконтрольованою артеріальною гіпертензією.

Пацієнтів слід інформувати про ознаки і симптоми серйозних серцево-судинних тромботичних ускладнень (наприклад, біль у грудях, задишка, слабкість, порушення мовлення), які можуть виникнути раптово. У разі появи таких симптомів слід негайно звернутися до лікаря.

Відповідного медичного нагляду та консультування потребують пацієнти з гіпертензією та/або застійною серцевою недостатністю легкого або помірного ступеня в анамнезі, оскільки під час застосування НПЗП спостерігалася затримка рідини та набряки.

Гематологічні прояви. Під час тривалого лікування диклофенаком рекомендується контролювати показники крові з визначенням кількості формених елементів. Диклофенак може оборотно пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Пацієнти з порушеннями гемостазу, геморагічним діатезом або гематологічними відхиленнями потребують ретельного нагляду.

Респіраторні прояви. У пацієнтів з астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком назальної слизової оболонки (наприклад, назальними поліпами), хронічними обструктивними захворюваннями легенів або хронічними інфекціями респіраторного тракту (особливо при наявності зв’язку з симптомами, подібними до алергічного риніту), реакції на НПЗП, подібні до загострень астми (так звана аспіринова астма з непереносимістю аналгетиків), набряк Квінке та кропив’янка виникають частіше, ніж у інших пацієнтів.

Як і інші засоби, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак може спричинити бронхоспазм у випадку призначення пацієнтам з астмою (у тому числі в анамнезі).

Жіноча фертильність. Є дані, що застосування НПЗП може негативно впливати на фертильність жінок, тому препарати даної групи не рекомендується призначати жінкам, які планують вагітність, або пацієнткам, які страждають на безпліддя.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

У період І і ІІ триместрів вагітності Диклак® ID можна призначати лише у тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, і лише в мінімальній ефективній дозі з найкоротшим терміном тривалості лікування.

Вагітність. Пригнічення синтезу простагландинів може негативно позначитися на вагітності та/або ембріональному/фетальному розвитку. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викидня та/або серцевих вад і гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ранні терміни вагітності.

Терапевтическое действие

Диклак – НПВС, которое обладает выраженным анальгезирующим, противовоспалительным и жаропонижающим воздействием. Угнетает ЦОГ-1 и ЦОГ-2, нарушает метаболизм арахидоновой кислоты, уменьшает количество простагландинов в очаге воспаления. При ревматических заболеваниях противовоспалительное и анальгезирующее воздействие препарата способствует значительному уменьшению боли, утренней скованности, припухлости суставов. При травмах, в послеоперационном периоде диклофенак уменьшает боль и воспалительный отек.

  • Повышает концентрацию в плазме дигоксина, метотрексата, препаратов лития и циклоспорина.
  • Уменьшает эффект диуретиков, на фоне калийсберегающих диуретиков повышается риск гиперкалиемии; на фоне антикоагулянтов, тромболитических средств – риск кровотечений (чаще из ЖКТ).
  • Уменьшает эффекты гипотензивных и снотворных ЛС.
  • Повышает вероятность возникновения побочных эффектов других НПВС и ГКС, токсичность метотрексата и нефротоксичность циклоспорина.
  • Ацетилсалициловая кислота снижает уровень диклофенака в крови.
  • Одновременный прием с парацетамолом повышает риск развития нефротоксических эффектов диклофенака.
  • Снижает эффективность гипогликемических средств.
  • Цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроевая кислота и пликамицин увеличивают риск развития гипопротромбинемии.
  • Циклоспорин и препараты золота усиливают влияние диклофенака на синтез простагландинов в почках, повышая нефротоксичность.
  • Одновременное применение с этанолом, колхицином, кортикотропином и препаратами зверобоя повышает риск развития кровотечений из ЖКТ.
  • Диклофенак усиливает воздействие ЛС, вызывающих фотосенсибилизацию.
  • Препараты, блокирующие канальцевую секрецию, увеличивают концентрацию в плазме диклофенака, тем самым, повышая его токсичность.

Это нестероидное противовоспалительное средство. После введения активный компонент устраняет воспалительный процесс путем подавления выработки специфических медиаторов. Неселективно подавляет ЦОГ 1 и 2. Также действие лекарства способствует понижению температуры тела при лихорадочном состоянии. Применение в терапии болезней опорно-двигательного аппарата и соединительных тканей помогает устранить отечность, болезненность и другие неприятные проявления. Нормализуется двигательная активность. Используется в кратковременной симптоматической терапии.

Особые указания

  • При приеме необходимо исключить употребление алкогольных напитков.
  • В период лечения требуется проводить систематический контроль функции почек, печени, картины периферической крови, исследование каловых масс на наличие крови.
  • Гель следует наносить только на кожу, целостность которой не нарушена, избегая попадания на открытые раны. Не допускать попадания лекарственного средства на слизистые оболочки и глаза.
  • После нанесения геля не рекомендуется накладывать окклюзионную повязку.
  • Больным следует воздерживаться от тех видов деятельности, которые требуют быстрых психомоторных реакций и повышенной концентрации внимания.

Передозування

Немає типової клінічної картини передозування диклофенаку. Симптомами передозування диклофенаку можуть бути головний біль, нудота, біль в епігастрії, блювання, шлунково-кишкова кровотеча, діарея, запаморочення, дезорієнтація, кома, сонливість, збудження, шум у вухах, судоми. У випадку значного отруєння можливі гостра ниркова недостатність і пошкодження печінки.

Лікування гострого отруєння НПЗП полягає у застосуванні заходів підтримуючої і симптоматичної терапії. Симптоматичні і підтримуючі заходи показані при таких ускладненнях як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судомний синдром, порушення з боку ШКТ і пригнічення дихання. Малоймовірно, що такі специфічні лікувальні заходи як форсований діурез, діаліз або гемоперфузія стануть корисними для виведення НПЗП, оскільки активні речовини цих препаратів значною мірою зв’язуються з білками крові і зазнають інтенсивного метаболізму.

Побічні реакції

Категорія частоти небажаних реакцій визначається таким чином: дуже часто ({amp}gt; 1/10); часто (≥ 1/100, {amp}lt; 1/10); нечасто (≥ 1/1000, {amp}lt; 1/100); рідко (≥ 1/10000, {amp}lt; 1/1000); дуже рідко ({amp}lt; 1/10000), невідомо, включаючи окремі повідомлення.

Наступні небажані ефекти включають явища, пов’язані із введенням за умов короткострокового і довготривалого застосування.

З боку системи крові та лімфатичної системи

Дуже рідко: тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (включаючи гемолітичну та апластичну анемію), панцитопенія, агранулоцитоз.

Першими ознаками розладів з боку крові та лімфатичної системи можуть бути: підвищення температури, біль у горлі, поверхневі рани у ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, втома, носові кровотечі, шкірні крововиливи.

Рідко: реакції гіперчутливості, анафілактичні та анафілактоїдні реакції (включаючи артеріальну гіпотензію і шок).

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя, язика, гортані).

Психічні порушення

Дуже рідко: дезорієнтація, депресія, безсоння, нічні кошмари, дратівливість, психотичні розлади.

З боку нервової системи

Часто: головний біль, запаморочення

Рідко: сонливість, підвищена втомлюваність

Дуже рідко: парестезія, погіршення пам’яті, судоми, відчуття тривожності, тремор, асептичний менінгіт, порушення смаку, порушення мозкового кровообігу

Невідомо: сплутаність свідомості, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання, апоплексія.

З боку органів зору

Дуже рідко: порушення зору, нечіткість зору, диплопія

Невідомо: неврит зорового нерва

З боку органів слуху та рівноваги

Часто вертиго

Дуже рідко: дзвін у вухах, погіршення слуху

З боку серцево-судинної системи

Рідко: пальпітація, біль у грудній клітці, серцева недостатність, інфаркт міокарда

Дуже рідко: артеріальна гіпертензія, гіпотензія, васкуліт

Невідомо: синдром Коуніса

З боку дихальної системи

Рідко: бронхіальна астма (включаючи диспное)

Дуже рідко: пневмоніт

З боку травного тракту

Часто: нудота, блювання, діарея, диспепсія, абдомінальний біль, спазми в животі, метеоризм, втрата апетиту

Рідко: гастрит, шлунково-кишкова кровотеча, гематемезис, геморагічна діарея, мелена, виразки шлунка і кишечнику з або без кровотечі або перфорації (іноді з летальними наслідками, особливо у пацієнтів літнього віку)

Дуже рідко: коліт (у тому числі геморагічний коліт та загострення виразкового коліту, або хвороба Крона), запор, стоматит (включаючи виразковий стоматит), глосит, порушення з боку стравоходу, виникнення діафрагмоподібних стриктур у кишечнику, панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи

Часто: підвищення активності трансаміназ

Рідко: гепатит, жовтяниця, порушення функції печінки.

Дуже рідко: фульмінантний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність.

З боку шкіри та підшкірної тканини

Часто: висипи

Рідко: кропив’янка

Дуже рідко: бульозний висип, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, еритродермія, випадання волосся, реакції фоточутливості, пурпура, алергічна пурпура, свербіж, запальні зміни шкіри

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Дуже рідко: гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, нефротичний синдром, тубулоінтерстиціальний нефрит, папілярний некроз нирки, затримка рідини в організмі. набряки.

З боку репродуктивної системи

Дуже рідко: імпотенція.

Інфекційні захворювання

Загострення запалень, пов’язаних з інфекціями (наприклад, розвиток некротичного фасциту), симптоми асептичного менінгіту.

Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт), пов’язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг/добу) та при тривалому застосуванні.

Ссылка на основную публикацию
Adblock detector